Двоетапна імплантація (з відстроченим навантаженням)

Класичний, простіший для лікаря і пацієнта та поширений метод імплантації зуба. Складається із двох етапів. Перший етап — встановлення імплантату після підготовки та планування. У щелепну кістку встановлюється зубний імплант та ушивається слизова оболонка. Після приживлення (2-6 місяців, залежно від обраної імплантологічної системи, розташування імплантату, стану кісткової тканини) відбувається другий етап – формування ясен та протезування зубними коронками.
Перевага:- імпланти приживаються у 95-97% випадків.- мінімальний дискомфорт у післяреанімаційний період загоювання.
Недолік: - тривалий процес отримання кінцевого результату лікування.- необхідність проведення двох хірургічних етапів.

Одноетапна імплантація(з відстроченим навантаженням)

Ця методика передбачає встановлення імплантів у сформоване кісткове ложев, а також одночасне встановлення формувача ясен. Верхня частина конструкції знаходиться над яснами, а навколо неї накладаються шви. У цьому випадку ясенний край формується відразу, а до протезування приступають через 3-6 місяців після установки.
Перевага:- імпланти приживаються у 95-97% випадків.- проведення всіх хірургічних етапів за одну процедуру.- скорочення термінів отримання кінцевого результату.
Недолік:- більший дискомфорт під час післяопераційного періоду загоювання.- більший ризик не приживлення імплантату.

Одноетапна імплантація (з негайним навантаженням)

Імплант та зубна коронка встановлюються за 1 відвідування. Лікар встановлює імплантат та фіксує тимчасову коронку. Даний метод має низку обмежень і підходить далеко не всім. Найчастіше застосовується при імплантації фронтальних зубів з метою збереження естетики на період повного приживлення імплантату. Після повного приживлення імпланту (від 3 до 6 місяців, залежно від обраної системи імпланту та його розташування), стоматолог-ортопед здійснює заміну тимчасової коронки на постійну.
Перевага:- істотна економія часу та мінімальна кількість хірургічних втручань лікаря. - відтворення функції та естетики у найкоротші терміни.- збереження кісткової тканини та ясен після видалення зуба.
Недолік:- статистично вища ймовірність відторгнення імпланту.

З відшаруванням ясенного клаптя

Проводиться якщо зуб був видалений до операції та відбулося повне загоювання. Після того, як подіяла анестезія, хірург здійснює надріз ясен, після чого готує лунку під імплантат за допомогою спеціальних інструментів. Потім хірург встановлює імплантат в альвеолярну кістку. Потім ставить заглушку чи формувач ясен. Після цього, проводиться ушивання рани, що утворилася. Займає хірургічна частина в середньому від 10 до 20 хвилин. За відгуками пацієнтів, операція переноситься набагато легше, ніж видалення зуба.

Одномоментний (іноді, з негайним навантаженням)

При одномоментній імплантації пацієнту проводять відразу дві хірургічні маніпуляції: видалення зуба і одночасне встановлення імплантанта в лунку на місце видаленого зуба. У деяких випадках лікар може встановити за це саме відвідування тимчасову зубну коронку, наприклад, коли операція проводиться в ділянці фронтальних зубів.Основною перевагою є скорочення кількості хірургічних втручань до одного та відсутність будь яких додаткових розрізів.

Трансгінгівальний

Малоінвазивний (малотравматичний) метод, при якому не проводиться розріз та ушивання ясен. Також цей підхід називають безкровним, безшовним. При трансгингивальной імплантації не проводиться розріз та відшаровування ясенного клаптя, а отвір під імплантат утворюється за допомогою проколу через навігаційний шаблон або мукотомом (спеціальний інструмент для проколювання ясен).
Основною перевагою є скорочення кількості хірургічних втручань до одного.

Аналоговий(без хірургічного шаблону)

Аналоговий спосіб встановлення імплантату — це традиційна методика, при якій усі етапи імплантації виконуються без застосування цифрових технологій. Уся діагностика, планування та встановлення імплантату базується на клінічному досвіді лікаря, даних компʼютерної томографії та використанні стандартних інструментів.

Цифровий(з використанням хірургічного шаблону)

Шаблон — це модель, яка створюється за допомогою комп'ютерних технологій, нагадує за своєю будовою фрагмент щелепи та має перфорації для проколу під імплантат. При створенні шаблону точно розраховуються глибина, місце, кут, діаметр отвору — завдяки такій підготовці операція є малотравматичною та має високий відсоток приживлення титанового кореня зуба. Найчастіше застосовується за відсутності віо одного до повної відсутності всіх зубів. Метод має мінімум протипоказань.

All-on-4 або «все на чотирьох»

Технологія застосовується при повній або множинні адентії для протезування всієї щелепи в максимально короткі терміни. Незнімний зубний протез фіксується на чотирьох імплантах, розташованих рівномірно по довжині щелепи, останні два імплантати встановлюються під кутом в обхід гайморових пазух. Даний метод дозволяє провести тотальне протезування навіть за атрофії кістки, не вдаючись до синус-ліфтингу. Протезування виконується цілісним зубним протезом, у конструкції якого передбачені штучні ясна здорового, природного кольору. Це дозволяє приховати природні недосконалості ясенної тканини та досягти гарної лінії посмішки.

All-on-6 або «все на шести»

6 імплантів встановлюються вертикально в області молярів, різців та іклів. Як правило, такі операції проводять за хірургічним шаблоном, що дозволяє знизити рівень травматичності. Можливе проведення протезування при захворюванні тканин пародонту, а також при середній та сильній атрофії кісткової тканини. Основна відмінність із системою All-on-4 є відсутність консолей. Тобто в області 6-х зубів є дві додаткові опори, це дозволяє розподілити рівномірно навантаження на протез і знизити ймовірність його поломки. Також це дозволяє рівномірно розподілити навантаження на імпланти при одномоментно навантаженій техніці, поліпшити стабільність імпланту та отримати добру остеоінтеграцію.

Знімні протези

Знімне зубне протезування — спосіб, при якому можна компенсувати повну або множинну відсутність зубів. Складається з базису (каркасу, який імітує піднебіння) та гарнітури штучних зубів. Фіксується такий протез за допомогою утворення вакууму між піднебінням та базисом. Основним недоліком є ​​необхідність заміни протеза кожні 3-5 років у зв'язку з тим, що відбувається атрофія кісткової тканини під дією цього протезу, і через кілька років протез ненадійно фіксується або не фіксується зовсім на щелепі. У зв'язку з тим, що протез має громіздку конструкцію та перекриває всю частину піднебіння, пацієнти мають проблеми з відчуттям гарячих та холодних харчових продуктів, а також, з порушенням дикції.

Бюгельні протези

Отримав свою назву через дугу («bugel» нім. — «дуга»), яка лежить в основі протеза і з'єднує сідло каркаса, де розташовані стандартні гарнітури зубів. Можна віднести до умовно-знімних протезів, які можна знімати, а можна не знімати, використовують при частковій відсутності зубів. Складається з металевого каркаса покритого акрилом, кламерів (замків), іноді атачментів та зубних коронок. Фіксується протез надійно та міцно на опорних рідних зубах, тому однією з вимог є відсутність захворювань тканин пародонту на гострій стадії. Менш громіздкий, ніж класичний пластинчастий протез, завдяки чому має високу естетичність. Термін служби такого протеза становить до 10 років.

Мостові протези

Належать до незнімного виду протезування. Використовуються за відсутності одного чи кількох зубів в одному ряду. Обов'язковою умовою для мостоподібного протезування є наявність опори (імплант чи рідний зуб) з двох сторін. Зовні нагадує з'єднані в одну конструкцію зубні коронки. Виготовляють зубні мости з тих самих матеріалів, що й зубні коронки: метал, металокераміка, цільна кераміка, діоксид цирконію. Фіксація проводиться на спеціальний цементний стоматологічний матеріал. Даний вид протезування має високу естетичну функцію, можливе виготовлення зубного містка в тон рідних зубів. Вартість заміщення відсутнього зуба нижче. Найбільшим недоліком для пацієнта цього способу протезування є те, що якщо опорою виступають рідні зуби, їх потрібно обточувати, а іноді депульпувати.